почати кричати

См. также в других словарях:

• заклекотати — очу/, о/чеш і заклекоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати клекотати, клекотіти, з шумом кипіти; забулькати. || Завирувати з клекотом, потекти (про воду). 2) перен. Почати проявлятися або діяти, відбуватися з великою силою і шумом. || Починати дуже… …   Український тлумачний словник

• запищати — щу/, щи/ш, док. Почати пищати, видавати писк. || Почати кричати тонким голосом. || Почати говорити тонким, пронизливим голосом. || Почати утворювати тонкі пронизливі звуки (про предмети) …   Український тлумачний словник

• закричати — чу/, чи/ш, док. 1) неперех.Почати кричати; загаласувати, залементувати. || Почати видавати різкі пронизливі звуки (про птахів, тварин). 2) перех. і без додатка. Голосно вигукнути. 3) неперех., на кого. Почати лаятись, гримати. 4) перех., рідко.… …   Український тлумачний словник

• заґерґотати — очу/, о/чеш і заґерґоті/ти, очу/, оти/ш, док. 1) Почати кричати (про гусей, індиків). 2) перен., розм. Почати голосно, збуджено говорити, сміятися, лаятися і т. ін …   Український тлумачний словник

• заячати — чу/, чи/ш, док. 1) Почати ячати; закричати (про лебедів і деяких інших птахів). 2) Почати кричати, галасувати (про людей) …   Український тлумачний словник

• заведений — 1 дієприкметник ввімкнутий; запроваджений заведений 2 дієприкметник який почати кричати, вити …   Орфографічний словник української мови

• загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… …   Український тлумачний словник

• заверещати — щу/, щи/ш, док., розм. 1) Почати верещати, пронизливо, різко кричати, пищати, вищати. 2) перен. Почати видавати різкі пронизливі звуки …   Український тлумачний словник

• залементувати — у/ю, у/єш, док. 1) Почати лементувати, кричати від страху, болю, захвату і т. ін. || Голосно заплакати; заридати. 2) Почати вигукувати що небудь із радістю, жалем, плачем і т. ін. 3) Загавкати пронизливо, завалувати (про собак) …   Український тлумачний словник

• заплакати — а/чу, а/чеш, док. 1) неперех. Почати плакати. || перен. Почати жалібно кричати (про птахів). 2) перех., заст. Плачучи, змочити сльозами …   Український тлумачний словник

• розкричатися — чу/ся, чи/шся, док. 1) Почати дуже кричати; підняти крик. 2) Почати лаятися, сваритися, говорити з надмірною гарячковістю …   Український тлумачний словник